1Псалом Давида на четвертий день тижня.
Бог відплати — Господь! Бог відплати з’явився.
2Підіймися, Судде землі, дай відплату гордим!
3До яких пір, Господи, до яких пір грішники будуть вихвалятися,
4будуть кричати, голосити неправду й говорити пусте всі, хто чинить беззаконня?
5Господи, вони принизили Твій народ, заподіяли зло Твоїй спадщині,
6замордували вдову і захожого, вигубили сиріт
7і говорили: Господь не побачить, Бог Якова не помітить!
8Тож схаменіться, безумні з народу! Безглузді, коли ви наберетесь розуму?
9Хіба Той, Хто створив вухо, не чує? Або Хто створив око, не бачить?
10Хіба не докорить Той, Хто повчає народи, Хто навчає людину розуму?
11Господь знає задуми людей — знає, що вони марні.
12Блаженна та людина, яку Ти, Господи, напоумляєш, навчаєш Свого закону,
13щоби дати полегшення в лихі дні, доки грішникові не буде викопана яма.
14Адже Господь Свого народу не відкине і спадщини Своєї не залишить напризволяще,
15доки не повернеться правда до суду, — усі щирі серцем дотримуються її.
(Музична пауза).
16Хто підніметься зі мною проти злочинців? Хто стане зі мною проти тих, які чинять беззаконня?
17Якщо би Господь не допоміг мені, ще трохи — і моя душа переселилася б до аду.
18Якщо б я сказав: Посковзнулася моя нога, — Твоє милосердя, Господи, підтримає мене.
19Господи, через надмір моїх страждань, що в моєму серці, Твої потіхи огорнули любов’ю мою душу.
20Чи може бути в Тебе якась спільність із престолом беззаконня — з тим, хто винаходить перепони за допомогою закону?
21Вони полюватимуть на душу праведного і засудять невинну кров.
22Але Господь став для мене пристановищем, мій Бог — помічник, моя надія.
23Він віддасть їм за їхнім беззаконням, — їх вигубить Господь, Бог наш, за їхнє лукавство.
